 |
Шкільний літопис :: Новини
07.09.2019
Яка історія премії від Фреді Грубера ?
Вже сьомий рік учні нашої школи отримують грошові премії від Фреді Грубера, ізраїльського громадянина.
Цього року премію кращих знавців іноземних мов отримали такі учні:
Максим Філонич,
Андрій Кацьма,
Христина Ковальчук,
Вікторія Попенко.
Але чому громадянин Ізраїлю став фундатором премії для наших учнів?
Батько Фреді Грубера - Нестор Сняданко закінчив нашу школу.
23 серпня 2013 року Фреді вперше приїхав у Сокаль, на ба ́тьківщину своїх рідних. Коли переступив поріг Сокальської гімназії, сказав, що відчув себе тут рідним. Спершу планував започаткувати премії в честь батьків для студентів ЛНУ ім.І.Франка, який закінчили його батьки свого часу. Проте передумав, дізнавшись славну історію столітньої школи.
Шість років премії вручала племінниця Фреді Грубера Сняданко Ірина Ігорівна — доктор психоло-гічних наук, доцент кафедра теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка».
І ось через шість років п.Фреді знову прилітає в Україну, щоб особисто нагородити кращих знавців іноземних мов.
У пам`ять про своїх батьків Фреді Грубер став фундатором щорічної винагороди для кращих знавців іноземних мов.
Щоб краще це зрозуміти, потрібно заглибитись в історію:
Мати Фреді Грубера – Антонія Грубер завдячувала своїм життям українському юнакові на ім’я Нестор Зенон Сняданко (батько Фреді Грубера (1919-1979)), адже вся її родина у Львові була знищена німцями, які ув’язнили євреїв в гето. Нестор потайки носив їй їжу. Коли стало відомо, що гето збираються знищити, Нестор вивів Антонію та ще кількох своїх друзів-євреїв і два роки переховував їх у своїй однокімнатній квартирі. Навіть його батьки нічого не знали – коли вони час від часу заходили в гості, втікачі ховалися в комірчині.
Нестор навчався на філологічному факультеті Львівського університету ім.І Франка і у 1945-1946 рр викладав німецьку мову.
Після війни колишні студенти, закохані Антонія та Нестор, одружилися і разом дісталися табору для переміщених осіб в баварському містечку Розенхайм. У 1947 році народився їх єдиний син Фредді, а ще через рік вони виїхали до Ізраїлю. Фредді – це той самий Фредді Грубер, якого глядачі першого каналу ізраїльського телебачення можуть знати за його репортажі про історії людей та красу природи, це чи не найкращі передачі цього телеканалу.
Їх родина носить прізвище Грубер, тому що Нестор Зенон Сняданко вимушено відмовився від свого українського імені та взяв собі дівоче прізвище своєї дружини. Відтоді він став Йозефом Грубером. Він змінив своє ім’я, але зберіг свою ідентичність! Однак офіційно він залишився християнином в Ізраїлі. Він працював в нафтовій компанії Паз, хоча якби не еміграція до Ізраїлю, він був би професором філології в якійсь іншій країні. Нестор помер 40 років тому і тільки у 2005 році на його адресу надійшло посвідчення з центру пам’яті жертв Голокосту Яд Вашем : «Зважаючи на представлені свідчення, комітет приймає рішення відзначити Нестора Зенона Сняданко-Грубера за те, що він, ризикуючи своїм життям, в роки Голокосту врятував переслідуваних євреїв, та нагородити його медаллю «Праведника народів світу».
Антонія прожила довге життя (викладала музику в консерваторії Хайфи). Наприкінці життя вона осліпла. Лікарі побоювалися робити операцію, зважаючи на похилий вік пацієнтки, але вона наполягала на хірургічному усуненні катаракти, щоб не помирати сліпою. Операція пройшла успішно і Антонія могла бачити свого сина і друзів по будинку для літніх людей. На її могилі написано: «Антонія Грубер, врятована під час Голокосту Нестором Сняданко, одним з Праведників народів світу».
Ми маємо гордитися тим, що простий хлопець, який навчався в нашій школі удостоєний такого високого звання!
І навіть після смерті в честь нього твориться добро, щоб давати стимул звичайним школярам досягати висот майстерності філології .