Шкільний літопис :: Новини
08.06.2018 У нашій мальовничій Україні є яскравий куточок, у якому мріє побувати кожен. Предковічні Карпати – могутні, величні та загадкові гори. Їх відвідують часто не лише українці, а й поляки, росіяни, румуни й представники інших національностей. І ми, учні 4(8) –А класу, також здавна мріяли поїхати в цю чудову місцевість, яка славиться своєю історією та оригінальним місцевим колоритом. Щоразу на закінчення навчального року і, як правило, на початку канікул ми їздимо на екскурсію у певний куточок України. Цього разу зразу не могли вирішити, куди вирушимо, але обрали Карпати. Розпочали тур 28 травня і завершили 31 травня. Всі нетерпляче чекали початку екскурсії. І ось він настав! У понеділок вранці, о 6 годині, ми зібралися і вирушили в дорогу. Час пролетів швидко, адже подумки ми вже були там. Адже маршрут карпатського дозвілля був визначений чітко. Спочатку ми відвідали місцевий монастир – Манявський скит( Івано-Франківської обл.) на території якого насолодилися прохолодною водичкою з цілющого джерельця. За словами місцевих, якщо промити очі водицею з нього, то зір покращиться. А поселилися ми в затишних дерев᾽яних будиночках. Мабуть, кожному із нас сподобалася ця атмосфера.Маємо визнати, що другий день був насиченим , і відповідно – найважчим! Адже ми піднімалися на найвищу точку Карпат – Говерлу, правда, одним з найлегших маршрутів(їх усіх – чотири) – п᾽ятнадцяти кілометровим .Хоч наш 4(8) А клас вважається досить спортивним ( неодноразово ставали переможцями різноманітних спортивних змагань) труднощі на шляху сходження зустріли. Нас підбадьорювали фантастичні, неймовірно захопливі краєвиди, що відкриваються з гори. На мвершині зібрались й інші туристи.Атмосферу неможливо передати. А найголовніше – ми зрозуміли: «Підкорити найвищу гору України- це не просто так собі прогулянка!» Такі враження залишаються надовго! На третій день ми побували в легендарному Буковелі. А як багато там туристів! Ми залюбки каталися на підйомниках. Із захопливої мандрівки ми привезли рідним і друзям сувеніри. Після цього наша екскурсійна група вирушила до водоспаду Гук (Женецький). На нього можна дивитись і знизу і зверху( так, як є видові майданчики). А ще відвідали маловідомий водоспад Нарінецький. Ось і настав наш останній день дозвілля в Карпатах. Ці дні пролетіли дуже швидко. Але як поїхати, не відвідавши «кам᾽яне серце Прикарпаття». Нашим екскурсоводом був чоловік, який знав багато історій , пов᾽язаних із Скелями Довбуша. Але найбільше запам᾽яталися його слова: «Коли поранений Довбушпомирав,- Карпати тремтіли від розпачу» ( саме так утворилися ці скелі). Звичайно, ніхто не знає, чи справді так було, проте факт залишається фактом. Ми ніколи не забудемо тих цікавих і захопливих днів, проведених разом із батьками та класним керівником Оксаною Василівною. Запам᾽яталися шумні ріки та водоспади, осяяні сонцем зелені верховини, стрункі сосни, смерічки та ялини, цілюще повітря, а найголовніше наші неповторні враження і роздуми. Учениця 4 (8)-А класу Семенюк Діана.
| 
